Запобігання поширенню хвороби Лайма
Упродовж 3 місяців 2025 року на території Чернігівської області було
зареєстровано 14 випадків хвороби Лайма, що майже в 3 рази більше ніж за
аналогічний період 2024 року.
З початком теплого періоду підвищується активність переносників
збудників хвороби Лайма - іксодових кліщів.
Хвороба Лайма — це інфекційне захворювання, спричинене бореліями.
Переносниками інфекції є кліщі, тому важливо звернутися по допомогу до
сімейного лікаря при укусі кліща.
Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (в середньому через
7 днів) після укусу кліща та характеризується типовим ураженням шкіри у
вигляді ізольованої мігруючої еритеми (почервоніння навколо місця
присмоктування) найчастіше пахвова, пахвинна та підколінна ділянки. У
близько 1/3 випадків еритема не розвивається, що значно ускладнює своєчасну
діагностику та лікування.
На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом
зона гіперемії розширюється (мігрує), а центр — блідне. У деяких випадках
мігруюча еритема може являти суцільне однорідне червоне коло. Як правило,
мігруюча еритема — безболісна та не чешеться. Місцева гіпертермія шкіри
виникає рідко. Загальний стан хворого порушується рідко.
Без лікування мігруюча еритема зберігається близько 2–3 тиж. У 1/3
осіб захворювання самостійно завершується на цьому етапі, а у 2/3 переходить
на наступну — ранню дисеміновану стадію.
Рання дисемінована (розсіяна) стадія виникає через 3–10 тиж після
укусу кліща, триває кілька тижнів та є результатом розповсюдження збудника
по системі кровообігу людини. Характеризується розвитком шкірних
(доброякісна лімфоцитома, множинні мігруючі еритеми), неврологічних
(запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгіт),
кістково-м’язових (мігруючі артралгії, міалгії), серцево-судинних
(атріовентрикулярні блокади) проявів, а також ураженням очей (кон’юнктивіт,
кератит, ірит). У ранній дисемінованій стадії хворі відзначають появу
лихоманки та нездужання. Таким чином, рання дисемінована стадія хвороби
Лайма характеризується ураженням багатьох систем організму з тенденцією
до самостійного зникнення клінічних проявів.
Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки
після зараження, характеризується неврологічними та ревматологічними
проявами з переважним ураженням однієї системи (кістково-м’язової — у
вигляді артриту, нервової — у вигляді нейробореліозу, шкіри — у вигляді
хронічного атрофічного акродерматиту та ін.).
Клінічні прояви хронічної хвороби Лайма зумовлені розвитком
аутоімунних реакцій при яких імунітет організму людини мобілізується не
проти сторонньої сполуки (мікроорганізмів), а проти клітин власного
організму. Більшість пацієнтів із хронічною хворобою Лайма не мали
мігруючої еритеми в анамнезі, тож не були вчасно обстежені та не отримували
специфічного лікування.
Лайм-артрит характеризується ураженням переважно великих суглобів
(у 90% випадків — колінних) з періодами загострення та ремісії (затишшя
хвороби). Неврологічні ураження, характерні для пізньої стадії хвороби Лайма
виникають рідко та характеризується тяжким перебігом з розвитком
геміпарезу, атаксії, судом, когнітивних порушень, дисфункції сечового міхура
і втрати слуху. У 50% хворих із нейробореліозом розвивається мієліт.
При присмоктуванні кліща необхідно звернутися до лікаря за
кваліфікованою медичною допомогою.
Повідомляємо, що лабораторією особливо небезпечних інфекцій ДУ
«Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства
охорони здоров’я України» м. Чернігів вул. Любецький,б. 11А проводиться
лабораторне дослідження крові від осіб з підозрою на кліщовий Лайм -
бореліоз. Також проводиться дослідження самих клішів на наявність збудника.
