ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ НА ЛЬОДУ на території Седнівської територіальної громади
1. У зимовий період місцеві засоби масової інформації під час публікації або передачі метеозведень чи метеопрогнозів повинні давати інформацію про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах і особливо попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи таненні льоду (особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ).
2. Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Слід пам’ятати, що морський лід набагато слабкіший за прісноводний.
(абзац 2 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 16.08.2004 р. N 19)
Міцність льоду можна частково визначити візуально.
На водоймах безпечним увижається лід (при температурі повітря нижче 0°):
— для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше S — 7 см
(лід блакитного кольору — найміцніший,
білого — міцність у два рази менше,
сірий — свідчить про присутність води в товщі льоду);
— для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);
— при масовому катанні на ковзанах — 25 см;
— для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15 т — 35 — 43 см (дистанція в колоні не менше 35 м);
— для гусеничного трактора і тягача вагою 20 т — 40 — 60 см (дистанція в колоні не менше 30м).
3.При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.
4. Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.
5. При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 — 6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.
6. Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.
7. При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності — ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5 — 6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.
(абзац 7 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 16.08.2004 р. N 19)
8. Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5 — 6 метрів.
9. Кожний рибалка повинен маги з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15 — 20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400 — 500 г на іншому кінці.
10. Керівники рибних господарств несуть персональну відповідальність за забезпечення заходів безпеки при вилові риби підлідним способом, за організацію надійного візуального і радіозв’язку з риболовецькими бригадами, які перебувають на льоду, за готовність рятувальних засобів, установлення безперервного спостереження за напрямом і силою вітру, рівнем води, зміною течії і станом льоду.
11. Організації, що проводили роботи з вирубки льоду, повинні огороджувати небезпечні ділянки з мегою привернення уваги до небезпеки за огорожею та перешкоди вільного підходу до вирубаної ділянки (виставляється не ближче 1,5 м до неї), додатково виставляти таблички з написом «ОБЕРЕЖНО, ОПОЛОНКА!» великими літерами, які можливо було б прочитати з берега або за 50 м від них.
(абзац 11 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 16.08.2004 р. N 19)
12. Під час роботи з вирубки льоду необхідно обов’язково організувати постійне чергування осіб, які пройшли спеціальну підготовку з надання допомоги на льоду. У розпорядженні чергового постійно напоготові повинні бути рятувальні дошки довжиною 4 м, жердина з вірьовкою і петлею, плавучий кінець з плавучою кулею з одного краю та петлею з іншого, рятувальні круги, жилети, пояси, сухі вовняні ковдри у пластикових мішках.
(абзац 12 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 16.08.2004 р. N 19)
Виписка з наказу МНС України від 03.12,2001 № 272 «Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об’єктах України»
